Пауза тривалістю в 61 рік: Рома — переможець Ліги конференцій

Долю фіналу ЛК вирішив гол, забитий на 32-й хвилині Навколо Дзаньйоло. Сам матч між Ромою та Фейєнордом у Лізі конференцій важко було продати пересічному вболівальнику, тож головною фігурою на...

Долю фіналу ЛК вирішив гол, забитий на 32-й хвилині Навколо Дзаньйоло.

Сам матч між Ромою та Фейєнордом у Лізі конференцій важко було продати пересічному вболівальнику, тож головною фігурою на афіші фіналу став Жозе Моурінью. Португалець востаннє міг похизуватись статусом топа аж у сезоні 2016/17 – тоді його МЮ взяв Суперкубок Англії, Кубок ліги та Лігу Європи, хоча в АПЛ команда стала шостою. Через рік «Особливий» покинув Манчестер, запам’ятавшись не крутим тренером, а буркотливим дідом з депресивним футболом від оборони й поганими відносинами з футболістами.

Річна перерва у кар’єрі пішла на користь менталці Моурінью – він провів переоцінку власної персони й майже забув про свою токсичність, однак на результатах це не позначилось. Його Тоттенхем протягом двох сезонів пролітав повз ЛЧ й скотився до Ліги конференцій, а після переходу в Рому вся футбольна спільнота лишень співчувала вболівальникам «вовків». Дива не сталося – сеу Жозе витратив 126 млн євро на трансфери, привернув увагу до клубу й посів аж шосте місце в Серії А.

На цьому тлі фінал Ліги конференцій став надзвичайно важливим для Моурінью. У випадку поразки всі б запам’ятали португальця по розгрому 1:6 від Буде-Глімта й гучним провалом у італійській першості. Перемога, своєю чергою, повернула б «Особливого» в пантеон великих тренерів – ну або хоча б нагадало, що Жозе давно має місце в ньому. Алленаторе римлян настільки бажав взяти фінал, що відверто злив останній місяць у чемпіонаті, ризикуючи звалитись на сьоме місце.

Саме тому в кожному анонсі матчу проти Фейєнорда найбільше уваги приділялося легендарним досягненням, які Моурінью міг би встановити. Фінал у Тирані повністю виправдав афішу – нудний футбол без моментів забули вже за кілька хвилин після завершення гри, а португальський коуч став головною фігурою.

Португалець перервав 14-річну безтрофейну епоху Роми й 61-річний період без перемог у міжнародних турнірах. Для «вовків» цей тріумф, при всій меншовартості Ліги конференцій, є великою подією в історії, адже це лишень друга перемога «джалороссі» в єврокубках після Кубку Ярмарок-1961. Звісно, у клубу також були фінали та півфінали КЕЧ / ЛЧ й КУЄФА / ЛЄ, однак виграти їх не вдалося.

Та і вся Італія після тріумфу Інтера в ЛЧ-2010 не виграла жодних єврокубків при трьох фіналах. Рома закрила 12-річну суху паузу. І на її початку, і на її кінці стоїть фігура Моурінью.

Жозе став першим тренером, якому вдалося взяти три чинних єврокубки – Лігу чемпіонів, Лігу Європи та Лігу конференцій. Крім того, португалець першим повторив рекорд Джованні Трапаттоні, завоювавши аж 5 єврокубків. При цьому Моурінью виграв усі свої міжнародні фінали, а загалом в його активі вже 27 трофеїв у шести клубах (тільки Бенфіка, Лейрія та Тоттенхем залишились без кубків). Втім, тріумф у Лізі конференцій – перший з того самого 2017 року.

Моурінью у 2014 році говорив, що не бажає перемагати у Лізі Європі, а нині він зі сльозами та красивими промовами святкує виграш Ліги конференцій. Це мало б виглядати сумно, але трофеї у випадку із Жозе вже давно перестали відігравати ключову роль. Важливий лишень той факт, що Моур знову перемагає у Європі. Він знову може хизуватися й відчувати себе «Особливим». Він знову нагадав, що є великим тренером.

Категории
Новости
Нет комментариев

Комментировать статью

*

*

Новости

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ