Перше інтерв’ю Кортеса в Україні: про фактор Павелко, питання зарплати та відхід з Барселони

Каталонець хоче допомогти країні прийняти ЧЄ-2025. 26 листопада жіноча збірна України проведе перший матч під керівництвом іспанського фахівця Луїса Кортеса – виїзний поєдинок відбору ЧС-2023 проти Шотландії. – Чемпіон...

Каталонець хоче допомогти країні прийняти ЧЄ-2025.

26 листопада жіноча збірна України проведе перший матч під керівництвом іспанського фахівця Луїса Кортеса – виїзний поєдинок відбору ЧС-2023 проти Шотландії.

– Чемпіон Європи в Україні. Зізнатись, звучить дивно. Що відіграло вирішальну роль?

– Це рішення президента Української асоціації футболу – Андрія Павелка. Він хотів, щоби моя команда очолила проект жіночого футболу в Україні. Чесно сказати, рівень жіночого футболу в країні – не дуже високий (не лише щодо збірної). Але Україна хоче провести ЧЄ-2025 та на той час реалізувати перспективний проект. У мене не було клубу, тож погодився на пропозицію. Як головні умови: зарплата та можливість продовжувати жити в моєму місті Балагер зі своєю родиною.

– Жіноча збірна України знаходиться на 31-му місці у рейтингу ФІФА – поряд із В’єтнамом. Це набагато нижче, ніж та сама Іспанія, яка йде на 10-й позиції.

– Розумів, що наближається мій відхід з Барселони, з якою ми здобули великі перемоги. Але не сумував, оскільки розпочинати новий проект з нуля – це завдання, яке мене дуже надихає. Ми з моєю командою розпочнемо розвивати жіночий футбол в Україні. Думаю, що ми можемо створити новий вектор розвитку. Пригадується, коли приходив до Барселони, сказав, що ми виграємо Лігу чемпіонів. Мене вважали божевільним. Але нам вдалося досягти цілей лише за два з половиною роки.

– У пресі була інформація, що є можливість розірвати контракт із УАФ у двосторонньому порядку, щоб піти до іншого клубу – зрозуміло, за наявності пропозиції.

– Правда в тому, що в мене не було бажання очолювати якийсь клуб одразу після виходу з Барселони. У мене були деякі пропозиції, але пріоритети мого тренерського штабу полягали в іншому. Працювати в клубі у щоденному режимі було дуже втомливо, тому в УАФ пішли мені назустріч у рамках переговорів щодо умов моєї зайнятості. Я точно хочу працювати у клубі – але не просто зараз. Президент Павелко мене підтримав у цьому.

Чи змогли б поєднати роботу в жіночій збірній України із роботою в клубі?

– Не знаю, складно сказати. Таке рішення необхідно зважити з усіх боків.

– Чи правда, що був інтерес з боку Реала після виходу з Барселони?

– Було багато розмов із цього приводу. Агенти та футболісти робили те, що вміють найкраще. Не чув і не бачив жодної пропозиції з боку Реалу. У будь-якому разі, тоді не відчував себе готовим очолювати Реал. Звичайно, у футболі ніколи не можна зарікатися, але ці чутки про Реал принесли більше негативного, ніж позитивного.

– Чому таки вирішили піти з Барселони?

– Це було непросте рішення. На самому початку свого шляху сказав, що працюватиму з Барселоною, поки не виграю з нею Лігу чемпіонів. А потім почав розуміти, що піти з Барселони краще, коли вона була на вершині. Мій контракт вже був підготовлений, але згодом почав відчувати емоційне вигоряння.

Після початку передсезонної підготовки зрозумів, що у новому сезоні буде дуже складно утримати найвищий рівень. Перемоги – це круто, але наслідки таких перемог можуть бути протилежними.

Вихід жіночого футболу в Іспанії на новий рівень вражає, але, з іншого боку, він викликає більшу увагу з боку ЗМІ. Є люди, яким зручно працювати під таким тиском, а є люди, яким незручно.

І третій аспект – пандемія. Ми разом із жіночою секцією Барселони провели багато днів та місяців. Ми зібралися з футболістками 10 липня, а розійшлися в червні – трохи менше року. Таке буває, що ти втомлюєшся від усього: від того, що перебуваєш у постійному контакті з командою та при великій увазі ЗМІ.

Я вирішив перевернути сторінку. Деколи тренери не завжди розуміють, коли краще відійти убік.

– Якими залишилися стосунки з роздягальнею жіночої Барселони? Писали, що проти були налаштовані капітани команди, які ледь не влаштували бунт.

– Планові зустрічі з капітанами відбуваються наприкінці кожного сезону. І те, що вони в якихось речах не погоджуються з тренерським штабом, теж цілком нормально. Як і у всіх попередніх сезонах. Але зустріч наприкінці минулого сезону була обговорюваною, тому що вона була пов’язана з моїм від’їздом.

– Чи можна сказати, що відхід з Барселони вийшов скандальним? І чому раніше не було бажання про це говорити?

– Рішення оголосити про звільнення було ухвалено дуже швидко. Ідея була в тому, щоб сказати про це наприкінці сезону – щоб моє рішення не вплинуло на останні матчі Барселони у Лізі чемпіонів. У нас була домовленість із клубом вчинити саме таким чином.

До того ж, не є великим шанувальником проводити прощальні зустрічі чи вечірки. У команді ми попрощалися з багатьма – з кимось ближче, з кимось не так близько. І теж знаю, що не кожна футболістка Барселони зрозуміла, як можна піти після тріумфального сезону.

Зрештою, йдеться про те, щоб почуватися щасливим і робити те, що ти любиш. Якби тренери звертали увагу на будь-яку інформацію з боку ЗМІ, то ми б збожеволіли. Втім, життя визначають етапи: і ми маємо знати, коли їх закривати.

Чому, в такому разі, не давали інтерв’ю та коментарів раніше?

– Трохи раніше говорив про тиск із боку ЗМІ. Я хотів зникнути з поля зору, абстрагуватися та заспокоїтися після напруженого сезону. І в мене не було бажання роз’їжджати за редакціями та розповідати, чого досяг з Барселоною.

Я знаю, що багато людей не зрозуміли мого відходу, але футбольна громадськість була зі мною. Вони знають, що таке емоційне вигоряння. Ставлення з клубом та командою були добрими.

– Давайте вирішимо головне питання: ніколи не було спроб перетнути професійну межу? Чи будь-яких особистих стосунків із однією з футболісток Барселони?

– Ні. Я пішов із чистою совістю.

Категории
Новости
Нет комментариев

Комментировать статью

*

*

Новости

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ