«Це катастрофа!»: Де Дзербі перед Реалом – про найбільшу проблему в Україні, фаворита на ЗМ і найкращого тренера світу

Головний тренер Шахтаря Роберто Де Дзербі поспілкувався з іспанськими журналістами перед матчем ЛЧ проти Реала. Читайте повну версію інтерв’ю для провідного спортивного видання Іспанії — Marca. «Віддав би «Золотий...

Головний тренер Шахтаря Роберто Де Дзербі поспілкувався з іспанськими журналістами перед матчем ЛЧ проти Реала. Читайте повну версію інтерв’ю для провідного спортивного видання Іспанії — Marca.

«Віддав би «Золотий м’яч» Бензема. Він має перевагу над Лєвандовскі»

– Ваша робота в Італії викликала шалений резонанс. Чому Україна?

– Через Шахтар. Це великий клуб. Сподобалося, як їхні керівники вийшли на мене. Крім цього, сподобалися гравці.

– Минуло вже кілька місяців… Ви знайшли в Україні те, що шукали?

– Так, авжеж. Я добре почуваюся в клубі з правильними гравцями та менеджерами. Це саме те, що мені потрібно. Отримую задоволення від роботи. Однак, для реалізації усіх ідей доведеться пройти ще довгий шлях.

– У розпал пандемії…

– Зараз усе більш-менш нормально. Це ще не кінець, але треба рухатися вперед. Футбол змушує нас переживати різні ситуації.

– Реал Мадрид. Що найперше спадає на думку?

– Бутрагеньйо, Уго Санчес, Мічел… Той Мадрид з мого дитинства. Для молодших – команда «галактікос», Зідан, Роналду або Бекхем. А якщо йдеться про ровесників мого сина, то це Кріштіану, Бейл, Зідан. Зрештою Мадрид – це завжди Мадрид.

– Ви зростали поруч з Міланом, що знищував Мадрид…

– 5:0 на Сан Сіро з м’ячем Анчелотті. Ми неодноразово вигравали Лігу чемпіонів – 4:0 проти Стяуа, банда ван Бастена та інших нідерландців, або 4:0 у фіналі з Барсою Кройфа… Проте, Мілан Саккі – це найяскравіші проблиски італійської команди.

– Якою дитиною був Де Дзербі?

– Хворий футболом, як і зараз. Я веселився тоді, веселюся й нині.

– Чи є веселощі у професійному футболі?

– Погляньте. У дитинстві ви сердилися на тих, хто виходив на поле і не вмів грати. Тепер вас дратують менеджери, які нічого не розуміють у футболі. Завжди є на кого сердитися.

– І багато менеджерів, про яких ви говорите?

– Вдосталь. Футбол – щедрий, і багатьох годує, аж занадто.

– Повернімося до матчу. Що скажете про нинішній Мадрид?

– Команда з дуже хорошим наставником, який є орієнтиром для італійських тренерів. З широким підбором гравців. У них є ветерани, які виграли все: Бензема, Кроос, Модріч, Карвахаль, Каземіро, Алаба, Куртуа. І дуже сильні молоді футболісти, що обов’язково стануть зірками: Вінісіус, Вальверде, Мілітао…

– Віддали б «Золотий м’яч» Бензема?

– Безумовно. Я вважаю, що він був найкращим центрфорвардом планети протягом кількох останніх років.

– Він кращий за Лєвандовскі?

– На мою думку, так. Бензема має невеличку перевагу. Я обираю його.

 

– Як зупинити такого гравця?

– Навіть не знаю. У фіналі Ліги націй проти Іспанії він не продемонстрував видатної гри, але, отримавши м’яча у 25-ти метрах від воріт, пробив прямісінько у дев’ятку. Це змінило хід матчу. Ми повинні частіше контролювати м’яч і не віддавати його супернику, передусім – Бензема. Проте їм вистачає кількох дотиків, аби перевернути усе за лічені секунди.

– Яким був би Шахтар з Бензема?

– Я задоволений власними гравцями. Якщо не відповім саме так, один з футболістів Шахтаря може замислитися, якою буде наша команда з Анчелотті на лаві запасних. І я б цього не хотів. Задоволений тим, що маю.

«Шериф? Футбол – великий, тому що на полі усі рівні»

– Ви сказали, що хочете зіграти з Мадридом, як і проти аутсайдера чемпіонату України.

– Бажання – це не завжди те, що виконується на полі. Частина ідеї, але потім є суперник. Ментальність повинна залишатися тією ж. Ви можете змінити стратегію, але не мислення. Не може бути сьогодні одна людина, а завтра – інша. Якщо ви це зміните, ви ризикуєте залишитися ніким. Ми повинні розуміти, ким ми є і ким хочемо бути, навіть якщо перед нами Реал. Я маю на увазі, що мені не подобається команда, яка викладається на 100% проти Мадрида і знижує до себе вимоги у матчах з представниками нижньої частини таблиці УПЛ. Повага повинна бути однаковою.

– Якщо говорити про ментальність, чи зробив Шахтар крок уперед, опинившись на волоску проти Монако?

– Ми не грали добре. У цьому поєдинку Монако заслужив більшого. Ми щойно почали, а вони – уже рік працюють разом. Сьогодні ця команда нас випереджає. Однак, я вважаю, що за сумою двох матчів ми заслужили пройти далі. Ми показали, що маємо серце і характер, провівши лише місяць разом і зігравши проти таких сильних футболістів, як Бен Єддер або Чуамені…

– У футболі небагато логіки, адже Шериф очолює групу з двома перемогами.

– Футбол – великий, тому що на полі усі рівні. Сини багатіїв, принців або простих робітників – футболу однаково. Щоб перемогти, потрібно забити більше, ніж суперник. Немає значення, скільки ви заробляєте і яку футболку надягаєте.

– Це веде безпосередньо до Суперліги. Ви жорстко виступали проти ідеї, яка унеможливила б завтрашній матч або перемогу Шерифа на Бернабеу. Позиція не змінилась?

– Я все ще впевнений у тому, що сказав. У футболі є кращі і гірші, з більшою чи меншою удачею, але це належить усім. Є країни, які ніколи не виграють чемпіонат світу, команди, які ніколи не виграють Лігу чемпіонів, та було б нечесно позбавити їх права виступу в цих турнірах. Футбол репрезентує значно більше, ніж просто спорт на соціальному рівні.

– Проект Суперліги очолює Флорентіно Перес. Що говорило ваше керівництво?

– Я розмовляю з гравцями, тренери та президенти спілкуються між собою. Клуби мають проблеми через коронавірус, можливо, й через те, що ними погано управляли. Коли тренери погано керують своїми командами, їх звільняють… Я не повинен нічого говорити президенту, але у мене є мозок і рот, щоб розмірковувати, висловлювати свою думку. Я прихильник Брешії, команди з Серії Б. У дитинстві я мріяв побачити її у єврокубках. Люди, що належать до таких клубів, не можуть позбутися мрії.

– Повернімося до вашої команди. Як воно, тренувати 14-х бразильців?

– Легко, адже вони суперпрофесіонали. Я не хочу сказати, що бразильський гравець несерйозний, але наші – зразкові. Як і українці. Для мене неважливе походження, вік або колір шкіри… Має значення лише те, що відбувається на полі.

– Що ви хочете бачити на полі у матчі з Мадридом?

– Я наполягаю, що ми повинні дотримуватись власних ідей, ДНК. Проте, коли перед тобою Бензема, Модріч, Каземіро, Вінісіус, Алаба… І все ж, це не змінює бажання гнути власну лінію. Якщо ми програємо до матчу, краще залишитися вдома. Матч розпочнеться о 10-й вечора, у Києві буде холодно, тоді як вдома може бути «+23». Словом, ми пристосуємося до погодніх умов.

«Найвеличніший з усіх, єдиний «вчений», єдиний «лауреат» Нобелівської премії серед тренерів – Пеп Гвардіола»

– Поговоримо про ДНК. Чи пишаєтесь тим, що допомогли італійському футболу змінити свою філософію?

– Не вважаю себе орієнтиром. Я тренер, який завжди ставить собі тисячу питань, шукає шляхи вирішення помилок, впевнений у тому, що робить. Рухаюся своїм шляхом. Я італієць, пишаюся цим. Як і нашою тренерською школою. Тут існує давня традиція, але футбол змінюється. Футбол прекрасний, тому що кожен бачить його по-своєму. Хто сказав, що ця традиція не краща за моє бачення гри?

– Яка роль Анчелотті у цьому контексті?

– Він є важливою фігурою, і не лише тому, що ми говоримо про переможця. Анчелотті завжди був попереду. Він завжди цінував майстерність гравців. Карлетто – один з перших італійців, що поєднав на полі чимало «десяток». Він зробив це в Мілані з Кака, Роналдінью і Зеєдорфом. Як італійський тренер, я вдячний йому щонайменше за це. Він завжди знав, як адаптуватися до часу. Він справді є орієнтиром.

– Тренер, що найбільше вразив Роберто Де Дзербі?

– Найвеличніший з усіх, єдиний «вчений», єдиний «лауреат» Нобелівської премії серед тренерів – Пеп Гвардіола. Чому? Він провів революцію у грі, тренував найкрасивішу команду в історії футболу. Перебрався до Німеччини і змінив футбольну культуру усієї країни. Він робить те ж саме в Англії. Гвардіола хоробріший за інших. Є інші великі наставники, які зробили чималий внесок: Саррі з Неаполем; Б’єлса унікальний своєю особистістю, інтенсивністю і робочою системою; Саккі та його Мілан; Зідан зі своїми титулами у Мадриді…

– Які розклади вас влаштують у двоматчевій дуелі з Мадридом?

– Ми завжди хочемо перемагати. Розклади – для математиків. Я буду щасливий, якщо ми пограємо з особистістю, без страху. У Мадрида є чемпіони, у Шахтаря – ні; Мадрид має Анчелотті, а Шахтар – ні. Ми хочемо володіти ініціативою, тримати м’яч. Ми – проект, що зароджується. Прогрес з’являється якраз у таких матчах.

– Насамкінець. Як вам вдається усе це транслювати через настільки великий мовний бар’єр?

– Це катастрофа! (Сміється). Проте, у мене є два чудових перекладачі. Сподіваюся, вони стануть тренерами, коли я піду. Я хочу, аби вони розуміли, що я говорю, а не перекладали, наче з Google. Це важливо, коли ми говоримо про футбол або певні емоційні моменти. Мої гравці – інтелігентні. Футбол – одна з небагатьох мов світу, що дозволяє усім порозумітися.

Категории
Новости
Нет комментариев

Комментировать статью

*

*

Новости

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ