Олександр Зінченко написав вступне слово для нової книги про Пепа Гвардіолу

Гравець «Манчестер Сіті» та збірної України Олександр Зінченко написав вступне слово для українського видання книги Pep’s City (у перекладі — «Сіті» Пепа»). Книгу, написану двома іспанськими журналістами, Лу Мартіном і Полом...
Гравець «Манчестер Сіті» та збірної України Олександр Зінченко написав вступне слово для українського видання книги Pep’s City (у перекладі — «Сіті» Пепа»). Книгу, написану двома іспанськими журналістами, Лу Мартіном і Полом Баллусом, на українську мову переклали дві українські журналістки, Христина Домбровська (вона ж розмовляла із Зінченком щодо вступного слова) і Яна Дашковська. Організатором перекладу і консультантом став кореспондент FootBoom Нікіта Черняк.

Pep’s City розповідає про те, як створювався «Манчестер Сіті» Пепа Гвардіоли: від запрошення самого тренера до підбору персоналу і суперзіркових гравців, що встановили новий стандарт у британському футболі. Книга охоплює три сезони: 2016/17, 2017/18 та 2018/19, які читач може побачити під новим для себе кутом — завдяки ексклюзивним, докладним інтерв’ю та профілям всіх ключових фігур «Сіті», а також внутрішнім історіям про рішення, які сформували склад команди та клубу.

Pep’s City буде видана харківським видавництвом «Фоліо», для якого «Pep’s City» стане третьою книгою про Пепа Гвардіолу: попередні дві були видані у 2018 («Пеп: конфіденційно») та 2019 («Еволюція Гвардіоли») роках.

Олександр Зінченко:

Під час читання цієї книги знову пережив деякі моменти! У 23-й главі гравці та тренери пригадують де перебували в момент, коли дізналися, що виграли чемпіонський титул: Лоренцо Буенавентура знаходився в Кадісі, Мікель Артета летів на Майорку, Пеп їхав автомобілем зі своїм сином… А я дізнався про чемпіонство «Манчестер Сіті» в аеропорту!

Пригадую, це трапилося вельми несподівано. Після перемоги над «Тоттнемом» нам надали три вихідних дні, які я вирішив провести в Нідерландах. Буквально наступного дня я очікував на свій рейс, і в цей же час відбувався матч «Манчестер Юнайтед» – «Вест Бромвіч Альбіон» (0:1), який я зі своїм дядьком-агентом Анатолієм Патуком зміг додивитися по телевізору. Вони втратили очки, і ми виграли титул достроково.

Особисто для мене цей чемпіонський шлях не був простим — як і моя адаптація до нової позиції лівого захисника. Все відбувалося поступово, але я намагався швидко засвоювати всі отриманні знання. Тому не можу сказати, що в моїй підготовці є якась особлива таємниця. Мені потрібно було зростати як психологічно, так і фізично — і це те, що я продовжую робити до сьогодні. Приміром, у мене є певний фітнес-план, який я повинен виконувати у тренажерній залі. Зазвичай у ній практично цілодобово перебуває фізіотерапевт, до якого я підходжу і говорю: «Треба попрацювати над цим і тим». Спочатку мені було непросто. Але я дуже хотів грати і взагалі бути в цій команді, відтак усвідомлював потребу якнайшвидшої адаптації.

Помічники Пепа Гвардіоли у цьому дуже допомагали і допомагають. З кожним з них — Лоренцо Буенавентурою, Браяном Кіддом, Мікелем Артетою, — у мене склалися хороші стосунки. Але все ж таки найбільше я хотів би відзначити Мікеля Артету. Цей тренер дав мені дуже багато. Я намагався максимально застосовувати всі його рекомендації. Те, як він проводив час з молодими футболістами після тренувань, дорого коштує. Тому мені було важко з ним прощатися, коли він очолив «Арсенал». Але це життя, і у кожного свій шлях… Артета заслужив це підвищення. Я на сто відсотків у цьому переконаний і бажаю йому всього найліпшого.

Цей період у «Сіті» запам’ятався мені не тільки важкими тренуваннями, але й чудовою атмосферою у роздягальні. В команді є гумор, і ми часто кепкуємо один над одним (це правда, що найчастіше дістається Бернарду Сілві — як і описано в книзі!) Щодня у нас відбуваються якісь суперечки з приводу одягу. Кожен намагається винести «модний вирок» іншому. Якщо комусь не сподобалась твоє нове взуття — стережися! Після повернення з тренування ти можеш виявити його біля смітника або прив’язаним на шнурках до стелі.

Що б я побажав молодим гравцям, які прагнуть грати в топ-клубах Європи? Найголовніше: наполегливо працювати над собою щодня. Просто так само собою нічого не відбудеться. Перебуваючи в «Сіті» я також зрозумів важливість вивчення іноземних мов — це необхідно, якщо ти хочеш грати на серйозному рівні. У кар’єрі гравця бувають ситуації, які від тебе не залежать, і складається враження, ніби світ від тебе відвернувся. Але в такі миті головне не опускати голову і не здаватися. Якщо ти це зробиш, тебе відразу «з’їдять». Слід боротися за своє місце під сонцем.

Я чув, що в оригінальній, іспанській версії цієї книги автори не присвятили мені цілої глави. Я задоволений, що своєю працею і зусиллями змусив їх виправити це непорозуміння в англійській версії!

Категории
Новости
Нет комментариев

Комментировать статью

*

*

Новости

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ